8 художніх фільмів для продуктивної підготовки до ЗНО з історії України

Час поговорити про те, як зробити підготовку до ЗНО з історії України більш якісною та продуктивною!

На початку просте запитання: які асоціації викликає у вас словосполучення "підготовка до ЗНО"? Найчастіше це "навчання", "лекції", "нудні підручники" та "нескінченні конспекти"... Але на певному етапі підготовки стає все важче сприймати "суху" інформацію, зазубрювати "голі" дати та запам'ятовувати факти життя "безликих" діячів. І тут ми пропонуємо звернутись до візуального виду мистецтва - кінематографу,  який допоможе розібратися зі складною проблематикою історії України ХХ ст. 


У нашому короткому огляді ми зробили акцент саме на нашому, українському, кінематографі. Зауважимо також, що більшість із наведених фільмів навряд чи є знайомими широкому колу молодих глядачів, проте вони яскраво зображують 
історичні події в Україні протягом 1900-2018 років.
             

          «Владика Андрей» (Україна, 2008)

Постать Андрея Шептицького є однією з ключових для Західної України першої половини ХХ ст. Життєпис митрополита Греко-католицької церкви є обов’язковим для розуміння згідно з програмою ЗНО/ДПА. Саме про життя та служіння митрополита Андрея йдеться у фільмі Олеся Янчука. Знаходження Шептицького на Галицькій кафедрі прийшлося на період 1900-1944 рр., себто на один з найбільш насичених періодів вітчизняної історії. Саме тому даний фільм допоможе розібратися не тільки в біографії церковного діяча, але й в буремній історії Галичини початку ХХ ст.

          «Свадьба в Малиновке» (СРСР, 1967)

Одразу зазначимо, що радянська кінокомедія вочевидь викривляє образи червоногвардійців, а тому не претендує на фактологічну достовірність. Втім, у величезному переліку історичних фільмів, цей точно припаде до душі кожному учневі, зважаючи на легкість сприйняття. Тож, поняття «отаманщина», яке так часто в підручниках та посібниках виявляється найзаплутанішим, фільм, знятий на території Полтавщини, зробить для абітурієнтів незабутнім хоча б крилатими висловами «Опять власть меняется» та «Мы на пороге грандиозного шухера», які так влучно ілюструють події 1918-1921 років.

          «Гіркі жнива» (Канада, 2017)

Фільм «Гіркі жнива» став справжнім інформаційним приводом для вітчизняних ЗМІ у 2017 році. По-перше, стрічка стала однією з небагатьох, присвячених українській історії, проте відзнятих закордонним режисером. По-друге, шквал позитивних та негативних відгуків посилив інтерес до фільму. Не можна не погодитися з тими критиками, які написали, що у фільмі тема Великого Голоду 1932-1933 рр. розкрита поверхово, але водночас треба зазначити велику просвітницьку роль драми для закордонного глядача. Ми ж пропонуємо читачам самим зробити свої висновки щодо фільму після його перегляду, і в той же час повторити тему радянської колективізації та Голодомору.

          «Білий птах з чорною ознакою» (СРСР, 1970)

Цей фільм буде подвійно корисним для майбутніх абітурієнтів, оскільки знятий він був режисером Юрієм Іллєнком та сам по собі є джерелом з вивчення культури УРСР періоду загострення кризи радянської системи (1960-1980-х років), а зокрема так званого «українського поетичного кіно». Втім, оповідь стрічки стосується дещо іншого періоду вітчизняної історії, а саме 1937-1947 років. Події фільму розгортаються на Буковині, тож глядач матиме змогу спостерігати одразу декілька важливих віх історії України – румунізацію Буковини, вторгнення Червоної Армії, діяльність УПА тощо. Не зважаючи на те, що режисер не героїзує радянську армію та не демонізує українських націоналістів, фільм отримав найвищу нагороду одного з найстаріших кінофестивалів світу – Московського міжнародного кінофестивалю, а також низку кінонагород в Ірані, Італії та Японії.

          «Хайтарма» (Україна, 2013)

Депортація кримських татар 1944 року, одна з найжахливіших трагедій повоєнної України, лише нещодавно стала однією з обов’язкових тем для вивчення випускниками шкіл. Але дуже часто на шкільних уроках історії їй приділяється недостатня увага. Трагедія одного з найвидатніших радянських льотчиків Ахмет-Хана Султана не залишить байдужим жодного глядача, вчергове доводячи, що антилюдський характер радянського режиму не змінив своєї природи під час та після Другої світової війни.

          «Параджанов» (Україна-Франція-Грузія-Вірменія, 2013)

Життя та творчість Сергія Параджанова – це не тільки обов’язковий для знання матеріал на ДПА з історії України, але й історія, яка насправді заслуговує на сценарій до кінофільму. Біографічна стрічка детально змальовує творчий шлях великого режисера на тлі епохи зміни курсу радянського керівництва з «відлиги» на повернення сталінських підходів. Безумовно трагічна доля творця, втім, не є центральною темою стрічки. Як не дивно, фільм залишає по собі доволі позитивні емоції, оскільки в центрі має життєстверджуючу ідею – жоден авторитарний режим не в змозі зламати волю творця до прекрасного.

          «Кому вгору, кому вниз» (Україна, 1991)

Українській кінематограф 90-х років переживав справжню кризу, серед якої ексцентрична комедія з українськими зірками Анатолієм Хостікоєвим та Богданом Бенюком, стала справжньою перлиною. Фільм оповідає нам абсолютно фантастичну історію головного героя, який раптово з 1970-х років потрапив на два десятиріччя вперед. Різниця між періодом «застою» та першими пострадянськими роками створює безліч комічних ситуацій, в які потрапляє герой. Оскільки сам фільм змальовує нам картину тих років, коли він власне і був знятий, режисерові неважко було показати стан пересічних громадян в 1990-1992 роках. Тим, хто цікавиться історією України, ця стрічка ще й нагадає про проблеми 1960-1980 років. Безумовно, ця картина must see для всіх, хто народився в 90-і та на початку 2000-х.

          «Помаранчеве небо» (Україна, 2006)

Для вчителів та учнів не секрет, що остання тема програми до ЗНО з історії України є чи не найважчою з точки зору оціночних суджень. Адже в незалежній Україні і досі важко відрізнити, де закінчується історія і починається політика. Творцям фільму «Помаранче небо», на наш погляд, вдалося утриматися на грані історії, політики та романтики, не створюючи пропагандистський продукт. Основна лінія картини, яка стосується кохання на тлі подій осені 2004 року в Києві, навряд чи залишить байдужою молодих людей, паралельно реконструюючи події Помаранчевої революції.


Карен Нікіфоров,
викладач історії України
освітньої студії
NATURE Tutor Group